Чи знаєте ви, що...

.....уродженка містечка Борзна, що на Чернігівщині, Христина

Алчевська в 1862 р. заснувала в Харкові першу в Росії безкоштовну недільну жіночу школу з українською мовою навчання, згодом — її філію в селі Олексіївка на Луганщині, де вчителював славновідомий Борис Грінченко;

.....уродженець містечка Гримайлів, що на Тернопільщині, Іван Пулюй першим у світі провів ґрунтовні дослідження властивостей X-променів, а ще — очолював виробництво електричних ламп, керував спорудженням електростанцій у Австро-Угорщині, доклався до запуску першого трамваю у Празі; будучи студентом, переклав українською мовою підручник з геометрії; разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Біблію;

..... уродженець села Іванівка, що на Харківщині, засновник другої у світі

бактеріологічної станції в Одесі, завідувач лабораторії Паризького інституту Луї Пастера Ілля Мєчников у 1908 р. став першим «українським» лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (за дослідження імунітету). Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Масове виробництво — (від поєднання слів «масовий» і

«виробництво»); безперервне виготовлення великої кількості однорідної продукції впродовж тривалого часу.

22.1. Як розвивалася освіта наприкінці XVIII - на початку ХХ ст.?

Початкова та середня освіта упродовж кінця XVIII - початку ХХ ст. поступово ставали доступнішими. В 1794 р. Пруссія оголосила державними всі школи країни — а отже, уряд брав на себе відповідальність за цю галузь. Подібні процеси відбувалися у Франції, де 1824 р. засноване окреме Міністерство освіти. Починаючи з 1880-х років, навчання у школах Франції стало безкоштовним. У французьких школах втрачені у війні з Пруссією Ельзас і Лотарингію на мапах зафарбовували в чорний колір, щоб діти не забували про ці території. Парламент Великої Британії від 1830-х років почав виділяти додаткові кошти на навчання, а вже через десять років оголосив початкову освіту загальнообов’язковою. Не всі батьки бажали віддавати своїх дітей до школи, тому британцям навіть довелося створювати спеціальні комітети, працівники яких ледь не силою забирали дітей на навчання. Загалом, освіта у Великій Британії та США розвивалася децентралізовано — місцеві органи

влади мали чималий вплив на шкільництво. Водночас, роль церкви в освіті зменшувалась, а приватне навчання ставало дешевшим. Однак, без освіти залишалося чимало дітей, особливо із середовища міської та сільської бідноти. Юнаки та юнки, аби прогодувати себе, повинні були чимшвидше ставати до праці, тому не знали грамоти і ледь вміли читати.

Продовжували розвиватись університети. Особливо престижним навчання було в Англії, де Оксфорд та Кембридж вважалися зразками для отримання вищої освіти. Важливими були також вищі школи в Лондоні, Ліверпулі, Глазго та інших містах Великої Британії. Поруч зі старими центрами, які існували ще за часів Середньовіччя, у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії почали з’являтися нові. Велике значення мало відкриття в 1809 р. Берлінського університету, фундатором якого став видатний мовознавець Вільгельм фон Гумбольдт (*1767-f 1835). Приблизно в цей же час відкриваються вищі школи в українських землях. До існуючого австрійського університету у Львові (упродовж 1787-1806 рр. тут діяли курси з дворічним викладанням українською мовою) додалися університети Російської імперії: Харківський університет (1805 р.) та Університет Святого Володимира в Києві (1834 р.), Новоросійський університет в Одесі (1865 р.) та Чернівецький університет (1875 р.).

Як і раніше, в Європі вища освіта була доступна насамперед чоловікам. Жінок на початку ХІХ ст. навчали лише в окремих університетах США. Першою європейською країною, яка в 1860-х рр. відкрила університетські двері для студенток, стала Швейцарія.

Наприклад, однією з випускниць Лозаннського університету була Віра Ґедройць (*1870-f1932), з литовського княжого роду, лікарка-хірургиня, одна з перших жінок-професорок у світі. Від 1870-х років жінки на рівні з чоловіками почали отримувати докторські ступені — вищі наукові відзнаки. У 1896 р. такий ступінь здобула Софія Окуневська-Морачевська (*1865-f1926) — перша докторка медицини в усій Австро-Угорській імперії.

Міркуємо і діємо!

1. Прочитайте вислови Отто фон Бісмарка: «Успіх у війні

забезпечують два чинники: рушниця нового зразка і шкільний учитель», «Ставлення до вчителя — це політика, що демонструє або силу, або слабкість держави». Як вони свідчать про значення освіти в суспільстві модерного періоду? 2. У другій половині ХІХ ст. в Європі та в США набували популярності технічні професії. Чому? Підтвердьте фактами свої міркування. Чому в першій половині ХІХ ст. освіта належала до «чоловічих справ»? 3. Розгляньте картини, що вище. Як перша свідчить про освіченість жіноцтва? Шкільну освіту якої з європейських країн відображує друга? Обґрунтуйте свої висновки.

22.2. Як розвивалася наука в ХІХ ст.?

Наука в ХІХ ст. дала світові відкриття, що змінили подальший рух цивілізації. На мапах з’явилися докладні обриси материків, але внутрішні землі залишалися маловивченими. Відтак, уряди

європейських країн організовували експедиції, які вирушали углиб територій (це сприймали також як розвідку для подальшого захоплення та утворення колоній). У 1820 р. кораблі капітанів Фабіана Готліба фон Беллінсгаузена (Російського імператоського флоту) та Едварда Брансфілда (Військово-Морських сил Великої Британії) досягли берегів Антарктиди. В середині ХІХ ст. британець Девід Лівінгстон здійснив мандрівку до Центральної та Південної Африки. Російський дослідник українського походження Микола Миклухо-Маклай обстежив острови Океанії, залишивши ґрунтовні записи про життя, побут та вірування тубільців.

Визначними були досягнення фізиків та хіміків. Зокрема, в 1869 р. Дмитро Менделєєв накреслив періодичну таблицю хімічних елементів. За легендою, вона йому наснилася, і видатний науковець детально відтворив свій сон, залишивши порожні місця в тих її частинах, де були ще невідомі науці елементи. П’єр Кюрі разом зі своєю дружиною Марією Склодовською-Кюрі з’ясували, що деякі елементи здатні випромінювати енергію. В 1898 р. вони оголосили

про існування двох радіоактивних частинок — полонію та радію, які стали відповідно 84 та 88 елементами Таблиці Менделєєва. Французький фізик Жан Фуко, використовуючи для дослідів спеціальний маятник, успішно довів, що Земля робить повний оберт навколо своєї осі впродовж доби. Важливим для розуміння будови світу були дослідження Джозефа Томсона, котрий вивчав електрони — елементарні частинки, з яких складаються атоми. В 1911 р. англійський фізик Ернест Резерфорд показав, що атоми мають будову, подібну до Сонячної системи: електрони із негативним зарядом рухаються довкола позитивно зарядженого ядра. Українець Іван Пулюй у 1881 році вперше сконструював «лампу Пулюя» (саме вона стала прообразом рентгенівського апарату) і зробив за її допомогою знімки скелета людини та руки своєї доньки Наталії. Згодом, у 1895 році, німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген опублікував статтю про відкриття ікс-променів, отож «невидиме випромінювання», відкрите І.Пулюєм, назвали рентгенівським. Графиня Ада Лавлейс (1815-1852 рр.) першою створила обчислювальний прилад та першою у світі «написала» для нього програму.

Швидко розвивалися біологія та медицина. В 1859 р. англійський учений Чарльз Дарвін опублікував свій трактат «Походження видів». У ньому він вперше окреслив теорію еволюції, яка стала наріжним каменем для розуміння появи та розвитку людини. Австрієць

чеського походження Георг Мендель у 1866 р. довів існування спадковості, на підставі чого наприкінці ХІХ ст. сформувалась окрема наука — генетика. Французький науковець Луї Пастер став засновником мікробіології та імунології. Його дослідження показали «вразливі місця» багатьох інфекційних захворювань, він розробив метод щеплень проти сибірки, холери та сказу. Німецький лікар Роберт Кох також відзначився на ниві боротьби із сибіркою та холерою — відкрив особливий збудник туберкульозу (сьогодні ці бактерії відомі як «палички Коха»). Знаючи про походження невиліковної тоді хвороби, медики розробили вакцину та засоби профілактики туберкульозу, врятувавши мільйони життів.

Британська письменниця, феміністка, громадська діячка Флоренс Найтінгейл заснувала першу школу медичних сестер, керувала загоном санітарок під час Кримської війни. Саме до її дня народження (12 травня) приурочено відзначення Міжнародного дня медичної сестри.

Міркуємо і діємо!

1. Складіть перелік найважливіших наукових винаходів ХІХ ст. Доповніть його, скориставшись додатковими джерелами інформації. Чому, на вашу думку, саме це століття відзначилося численними здобутками? 2. На початку XX ст. вчені-імунологи розробили першу вакцину. Знайдіть інформацію про те, які важкі хвороби вдалося подолати за допомогою вакцинування. 3. Чому впродовж ХІХ ст. у повсякденному житті жінки перебували в «тіні» чоловіків, а в науках перевершували «чоловічі» досягнення?

22.3. Які технічні новинки запропонувало ХІХ ст.?

Винаходи «довгого» ХІХ століття дали потужний поштовх розвитку промисловості та техніки. Вже на початку ХІХ ст. англійський інженер Генрі Модслі сконструював механічний токарний верстат, американець Елі Вітні створив фрезерний верстат. Француз П’єр Мартен склав особливу піч для виробництва високоякісної сталі. Винаходи одразу стали ноу-хау на заводах та фабриках, завдяки чому виплавка та обробка металів збільшилась у кілька разів. Американський ентузіаст Чарлз Гуд’їр у 1839 р. випадково відкрив секрет вулканізації каучуку. До того часу виробництво каучуку розвивалося повільно — цей матеріал був нестійким, липким і швидко плавився. Ч. Гуд’їр ненароком помістив його разом із сіркою до печі. Суміш витримала «тепловий удар». Відтак, світ отримав міцну та еластичну гуму, надзвичайно потрібну для виробництва автомобілів, літаків, промислових машин тощо.

Еволюціонували способи передачі інформації. Від 1844 р. запрацювали перші телеграфні апарати, які використовували спеціальну абетку Семюеля Морзе. У 1876 р. американець Александр Белл створив перший телефон. Ще більшими були успіхи його земляка Томаса Едісона, винахідника лампочки, фонографа, конструктора електростанції та багатьох інших речей (наприклад, Т. Едісон створив перший у світі електричний стілець). Конкуренцію йому склав американець сербського походження Нікола Тесла, чиї експерименти зі змінним струмом, магнітними полями та виробництвом дешевої електроенергії сьогодні маловивчені. В 1896 р. італійський радіотехнік Гільєрме Марконі сконструював радіоприймач. Удосконалювався побут: Джозефіна Кокрейн (18391913) сконструювала першу посудомийну машину, а Маргарет Найт (1838-1914) вигадала прості паперові пакети із квадратним дном, що значно вплинуло на кількість продаж. Британська ілюстраторка та ботанікиня Анна Аткінс стала першою жінкою-фотографинею, застосувавши ціанотипію (спосіб монохромного фотодруку) та уклала у 1843 році першу книжку, ілюстровану лише світлинами.

Наприкінці ХІХ ст. Європу покрила мережа залізниць, так само було сполучено Західне та Східне узбережжя США. Морські перевезення здійснювали пароплави. Важливим стало винайдення двигуна внутрішнього згоряння (Ніколаус Отто в 1876 р.) та дизельного двигуна, який працював на рідкому паливі (Рудольф Дізель у 1896 р.), що відкрило шлях автомобільній промисловості. На початку ХХ ст. конструктори намагались опанувати

повітряний простір. Зокрема, німецький інженер Фердинанд фон Цеппелін у 1901 р. здійснив перший політ на дирижаблі — потужному апараті, двигун якого дозволяв протистояти повітряним потокам та спрямовувати наповнений легким газом транспорт у потрібному напрямку. Дирижаблі вважалися проривними механізмами, але газ був надзвичайно займистий, що створювало велику небезпеку. Внаслідок цього значно краще прижився винахід братів Орвілла та Вілбера Райтів, котрі в 1903 р. здійснили перший політ на літаку власної конструкції. І хоча вони пролетіли лише заледве 260 м,

розвиток авіації став визначальним для наступного ХХ ст. Француженки баронеса Раймонда де Ларош і скульпторка Тереза Пельтьє стали першими жінками-льотчицями.

Міркуємо і діємо!

1. Чому винайдення гуми стало одним з поворотних моментів у розвитку людства? 2. Поміркуйте, чому розвиток технологій передачі інформації безповоротно змінив світ. 3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся походження слів «дизель», «кольт», «макінтош», «мартенівська піч», «морзянка»,

«пастеризація», «саксофон». Доберіть інші слова за такою самою логікою.

2. Поясніть, як ви розумієте значення словосполучення «масове виробництво». У зошиті стрілками відобразіть зв’язки підлеглості між поняттями «предмет повсякдєнного вжитку», «наукове дослідження»,

«винахід». 3. Обчисліть, скільки років минуло від створення першого телефона, від першого польоту на літаку. Дізнайтеся за допомогою ресурсів інтернету, коли «виникло» таке історичне джерело, як світлина. Яким є вік найстаріших світлин у вашому родинному фотоархіві? 4. Чому XIX століття називають «модерновим»? Аргументуйте свою відповідь прикладами з параграфа. 5. Оцініть, як наукові відкриття й винаходи вплинули на повсякдєння та світогляд людєй у модерний період. 6. Укладіть

хронологічний ланцюжок технічних винаходів і наукових відкриттів, здійснених упродовж «довгого» XIX століття. Виокремте ті з них, які вважаєте найвагомішими. Поясніть свої міркування.

Це матеріал з підручника "Всесвітня історія" за 9 клас Васильків 2022